УЧІТЕСЬ, ЧИТАЙТЕ, І ЧУЖОМУ НАУЧАЙТЕСЬ Й СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ. Т.Г.ШЕВЧЕНКО

пʼятниця, 11 травня 2012 р.

СТАЛЬ І НІЖНІСТЬ. До 125-річчя від дня народження скульптора Олександра Архипенка


     Олександр Порфирович Архипенко                (11 червня  1887, Київ - 25 лютого 1964, Нью-Йорк) - український та американський скульптор і художник, один із засновників кубізму в скульптурі. Почесний член Об'єднання Митців Українців Америки (ОМУА) та дійсний член Американської Академії Мистецтва і Літератури.
      Роботи Архипенка визначаються динамізмом, лаконічністю композиції й форми; він запровадив у скульптуру поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухомі конструкції. Одним з перших Архипенко використовувати експресивні можливості «нульової», наскрізної форми — такою є пустота між піднятою рукою в скульптурі «Жінка, що вкладає волосся», 1915 року.
     Народився в Києві  у сім’ї  професораКиївського університету П. А. Архипенка.  У1902-1905  навчався в  Київському художньому училищі, з якого був виключений 1905 за участь у студентських виступах. В 1906 продовжив навчання мистецтву у Ст. Святославського. В 1906 разом з О.Богомазовим  організував першу виставку своїх творів у Києві. В цьому ж році переїхав до Москви, де в 1906-08 продовжив освіту в Московському училищі живопису, архітектури і скульптури.
     В 1908- переїхав до Парижа, де продовжив освіту у Паризькій мистецькій школі. У Парижі Архипенко оселився в колонії художників «Вулик» («La Ruche»), де також жили художники - вихідці з України. Там познайомився з А. Модільяні, А. Годьє-Бжеско та іншими. Він відкрив в 1910 у Парижі власну школу і, як перший кубічний скульптор, увів у скульптуру нові естетичні елементи - моделювання простору, заглиблені форми і прозорість.
     В 1910 здійснив велику подорож з виставкою своїх робіт ІІталії., Швецією, Францією, Німеччиною, Чехословаччиною і в тому самому році відбулася перша персональна виставка Архипенка у Гагені (Німеччина). У 1912-1914 Архипенко викладає у своїй власній Школі мистецтв у Парижі. 1914 переїжджає до Ніцци.  1920 бере участь у Дванадцятому бієннале у Венеції. 1921 засновує власну Школу мистецтв уБерліні.
     З1923 оселився у США, де відкрив школу пластики, викладав у Чиказькій школі індустріальних мистецтв та університеті в Канзас-Сіті.
     Родоначальник кубізму в скульптурі («Боксери», «Солдат іде»), працював у манері конструктивізму, абстракционізму  та інших новітніх мистецьких течій («Жінка», «Жозефіна Бонапарте», «Заратустра», «Балерина»,). Створив новий різновид рельєфної різьби - т. зв. «скульптомалярство» («Купальниця», «Жінка, що стоїть»), відкрив і обґрунтував принципи рухомого малярства, сконструював особливий механізм - «архипентуру».

      1934  бере участь у оформленні українського павільйону на виставці у Чикаго, виставляє в ньому свої роботи.
     У 1920-1930 брав участь у художніх виставках в Україні, працював над пам'ятниками Т. Шевченку, І. Франку, кн. Володимиру Святославичу для парку в Чикаго. За життя Архипенка відбулося 130 його персональних виставок.  
     Творчість Архипенка мала великий вплив на розвиток модерністського мистецтва, у тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки. Твори Архипенка перевернули світові уявлення початку XX ст. про скульптуру. Саме Архипенко вперше «склав» єдину форму з різних нееквівалентних форм, вводячи у композиції скло, дерево, метал, целулоїд. Пластика, рух, проявлена конструкція і конструктивність, ліричність - основні якості його творів, які були високо оцінені сучасниками - Г. Аполлінером, П. Пікассо, М. Дюшаном, Р. і С. Делоне, А. Родченко, П. Ковжуном, послідовниками і дослідниками.
     Його твори визначаються динамізмом, лаконічністю композиції й форми; запровадив у скульптуру поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухомі конструкції (Медрано); «Танок», «Анжеліка», бюсти Т. Шевченка, І. Франка. Ряд творів, зокрема «Танок», серії жіночих скульптурних портретів, скульптурні портрети князя Володимира Святого, Т.Шевченка, І.Франка, виконано в реалістичній манері.
     Твори Архипенка зберігаються в багатьох музеях світу, а також у Нацуіональному художньому музеї України,  Національному музеї у Львові. Твори О.Архипенка мають за честь експонувати найпрестижніші музеї та галереї світу: Центр Помпіду в Парижі, музей Modern Art та галерея Соломона, Гугенгайма в Нью-Йорку, музеї Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва, Москви…
     Ім'я О. Архипенка посідає гідне місце в шерензі Митців ХХ століття: Матісс, Пікассо, Брак, Лєже, Малевич. Його вважали вчителем майстри світової скульптури: Манцу, Джакометті, Мур, Колдер, Кавалерідзе.
     В пам'ять про О.Архипенка в Києві встановлено пам'ятний знак  у вигляді копії одного з його жіночих образів. Знак знаходиться у відкритому атріумі бізнес-центру «Київ-Донбас»  (вул.Пущкінссбка, 42, біля пл.Л.Толстого).


Немає коментарів:

Дописати коментар